Висвітлено проблеми участі євреїв у процесах становлення російського соціал-демократичного руху наприкінці ХIХ – на початку ХХ століття. Проаналізовано сучасну історіографію проблеми. Автор зауважив, що єврейські соціал-демократи Російської імперії взяли активну участь у процесах організаційного і кадрового забезпечення процесів становлення та розвитку російського соціал-демократичного руху, сприяли підготовці та проведенню установчого з’їзду Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Зазначено, що посилення державного антисемітизму, єврейські погроми та загострення політичної кризи в Російській імперії напередодні Першої російської революції підштовхували російську та єврейську соціал-демократію до вироблення єдиної позиції з приводу участі пролетаріату у майбутніх революційних подіях, оптимізували пошук подолання тієї внутрішньопартійної кризи, що виникла після виходу Бунду зі складу РСДРП. Уперше в своїй історії єврейські соціал-демократи спробували запалити вогонь російської революції на «єврейській вулиці», довести політичну значущість потужного революційного потенціалу єврейських мас у «смузі осілості» для загальноросійського соціал-демократичного руху.