| dc.description.abstract | Соціально-економічні та політичні
процеси, що відбуваються у світі стають підґрунтям нестабільності соціальної
ситуації розвитку особистості. Зміна звичних умов життєдіяльності, зростання
кількості негативної інформації та труднощі в адаптації до нових умов життя
сприяють появі та розвитку тривожності. Постійний вплив несприятливих
чинників (екологічних та соціальних), посилення вимог до вияву певних
якостей у суспільстві сприяють появі тривожності. Такий стан вимагає від
особистості адаптації до нових реалій існування, що вимагає величезних
зусиль та часто призводить до фрустрації та депресивних станів. З огляду на
зазначене, все частіше науковці зосереджують свою увагу на проблемі
дослідження та подолання тривожності особистості.
У кризові періоди життя людини та суспільства спостерігається
підвищення соціальної напруги, виникнення тривожності, екзистенціальних
страхів, стресів і депресивних станів. Освітнє середовище також є чинником
виникнення екзистенціальних страхів, які можуть негативно вплинути на
психічний стан особистості. Таким чином, у юнацькому віці часто
спостерігається особистісна тривожність. У сучасних умовах динамічних змін
професійних технологій підготовка кваліфікованих спеціалістів суттєво
змінилася, формується попит на випускників з вищою освітою, що швидко
адаптуються у ситуаціях реальної діяльності, здатних до самонавчання,
саморозвитку, самоконтролю та толерантності у ситуаціях невизначеності.
Таким чином, тривожність слугує перешкодою на шляху до реалізації власних
знань та здібностей випускників, що негативно впливає на усі сфери
життєдіяльності особистості(Ч.Д. Спілберг, Ю.Л. Ханін, А.М. Прихожан) та
професійну успішність. | uk_UA |
