| dc.description.abstract | Протягом останніх півтора роки український народ переживає тотальну
агресію та перебуває в постійному кризовому стані. Війна, що супроводжує
соціально-політичну нестабільність є головною причиною фізичних і
психологічних травм та морального виснаження суспільства. У зв’язку з цим
психологічна наука вимагає плідної концентрації з питань дослідження
феномену резильєнтності, і навіть більше – стрімкого пошуку фахівцями
ефективних шляхів досягнення психологічної стабільності та розвитку
життєстійкості особистості.
Наукова робота присвячена дослідженню психологічних особливостей
резильєнтності серед підлітків, які пережили складні події війни, зокрема в
контексті військових подій в Україні з 24 лютого 2022 року. Робота
обґрунтовує та аналізує концепцію резильєнтності як психічного стану,
спрямованого на позитивну адаптацію до стресових ситуацій та подолання
їхніх наслідків. Основна увага приділяється психоемоційним станам та
розвитку підлітків, які стали найбільш вразливою групою через військові
конфлікти. Зокрема, робота висвітлює психологічні виклики, з якими
стикаються діти та підлітки під час війни, такі як переміщення, втрати та
розлука з родинами.
Дослідження проведено з метою визначення рівня резильєнтності
підлітків та їхньої здатності адаптуватися до труднощів, а також розроблення
психологічних стратегій та рекомендацій для зміцнення резильєнтності серед
двох досліджуваних груп: підлітків із числа ВПО та місцевих. З’ясовано
відмінність функціонального стану підлітків обох категоріальних груп до та
після впровадження корекційної програми. Виявлено – зсув даних в бік
середніх та високих значень вимірюваних ознак за шкалами : самопочуття,
активність і настрій. Досліджено наявність негативних розходжень зашкалами
«інтрузія», «гіперзбудження» та «уникнення», тож, психокорекційна
програма дозволила виражено знизити високі рівні симптомів
посттравматичного стресового розладу, зокрема групи підлітків ВПО,
перебуваючи під корекційним впливом. Перевірено ступінь уразливості до
переживань стресу та депресивності, на основі чого – виявлено виражену
схильність дітей із числа ВПО, на противагу місцевим – до «прийняття
виклику» та високого рівня «контролю», в основі чого лежить ідея розвитку
через активне засвоєння знань із досвіду, і найголовніше його використання,
навіть якщо він зумовлений травмою.
Over the past year and a half, the Ukrainian population has experienced total
aggression and has been in a constant state of crisis. The war, accompanied by socio political instability, is the main cause of physical and psychological trauma and
moral exhaustion of society. In this regard, psychological science demands fruitful
concentration on the issues of studying the phenomenon of resilience, and even more
so - the rapid search by experts for effective ways to achieve psychological stability
and the development of personal resilience.
The research is dedicated to the study of psychological features of resilience
among adolescents who have experienced complex events of war, particularly in the
context of military events in Ukraine since February 24, 2022. The paper
substantiates and analyzes the concept of resilience as a mental state aimed at
positive adaptation to stressful situations and overcoming their consequences. The
main attention is paid to the psycho-emotional states and development of
adolescents, who have become the most vulnerable group due to military conflicts.
In particular, the paper highlights the psychological challenges faced by children and
adolescents during the war, such as displacement, losses, and separation from
families.
The research was conducted to determine the level of resilience in adolescents
and their ability to adapt to difficulties, as well as to develop psychological strategies
and recommendations to strengthen resilience among two studied groups:
adolescents from internally displaced persons (IDP) and local adolescents. The
difference in the functional state of adolescents in both categorical groups before
and after the implementation of the correctional program was clarified. The shift of
data towards average and high values of measured characteristics on the scales of
well-being, activity, and mood was revealed. The presence of negative discrepancies
on the scales of intrusion, hyperarousal, and avoidance was investigated. The
psycho-correctional program significantly reduced high levels of symptoms of post traumatic stress disorder, especially in the group of IDP adolescents under
correctional influence. The degree of vulnerability to stress experiences and
depression was verified, based on which a pronounced tendency of children from the
IDP group, in contrast to the local group, towards "accepting the challenge" and a
high level of «control» was revealed. This is based on the idea of development
through active assimilation of knowledge from experience, and most importantly, its
use, even if it is caused by trauma. | uk_UA |
