| dc.description.abstract | Досі залишається актуальним питання вдосканалення освіти на дошкільному рівні.Суспільство змінюється, разом з тим постає питання необхідності внесення зміни до змісту та огранізації навчального процесу в закладах дошкільної освіти з метою їх вдосконалення. Народна творчість має унікальну здатністю впливати на духовність людини. Фольклор являється відбитком естетичних уявлень народу, які передаються з покоління в покоління, відображають сформовані людством уявлення про красу, людину і її місце на землі. Дитяче сприйняття світу часто співпадає із уявленнями народу про культуру. Фольклорні твори відображають ті духовні цінності, які століттями зберігаються як національна спадщина.
Українська народнопоетична творчість як невід’ємна частина етнопедагогіки століттями формувала естетичні смаки дитини, прищеплювала їй засади культури поведінки, морально-етичні норми, розвиваючи її духовність і моральність. Традиції народного виховання відбилися у різних жанрах фольклору - казках, легендах, оповіданнях, піснях, прислів’ях, приказках, загадках, скоромовках. На різних етапах розвитку суспільства вони залишаються тими елементами, які сприяють фізичному та моральному здоров’ю дитини, формують її пізнавальну активність, розвивають розумові здібності, виховують її як особистість. У художньому слові відбилися спостереження народу, які збагачували знання дітей про навколишню дійсність, навчали добру і справедливості, допомагали самостверджуватися дитині як особистості.
Використовуючи у щоденному вжитку народні прислів’я та приказки, дошкільнята навчаються чітко, лаконічно, виразно висловлювати свою думку, емоційно забарвлювати мовлення. Вони розвивають вміння творчо використовувати слово, здатність яскраво, точно і влучно охарактеризувати побачене. Відгадування загадок позитивно впливає на різнобічний розвиток мовлення дитини. Використання метафоризації у загадках сприяє формуванню образності мислення дітей дошкільного віку. Ці малі форми фольклору розвивають такі риси як, кмітливість, спостережливість, допитливість, навчають дитину вмінню виділяти характерні риси предметів, явищ, істот, усвідомлювати за допомогою порівняння зв’язки між ними, узагальнювати основні ознаки. Використання загадок на заняттях розвиває мисленнєву здатність дошкільника до аналізу, узагальнення, формує вміння самостійно робити висновки. Образність фольклору дозволяє у лаконічній формі донести до дитини глибокий зміст сказаного.
Чудовим засобом впливу на пізнавальий розвиток дитини є використання такого фольклорного жанру як казка на заняттях з розвитку зв’язного мовлення. Казка захоплює дитину дошкільного віку яскравими поетичними образами, динамічністю розвитку сюжету, постійною зміною дій героїв, викликає у них позитивні емоції, радісне сприйняття навколишньої дійсності. Фантастичний світ, зображений у казках, будить і розвиває уяву дитини. Казка має чітку композицію, тому привчає дитину до логічного мислення, спонукає дитину до розуміння дій і вчинків героїв. Формування в дитини цієї внутрішньої мисленнєвої діяльності дозволяє уже в дошкільному віці зрозуміти явища, які ще безпосередньо не сприймаються, а лише уявляються, а також бачити себе як спостерігача у подіях, в яких не береться безпосередня участь. Це має вирішальне значення для подальшого психоемоційного розвитку. Думки і почуття, викликані казкою, довго не згасають, а проявляють себе в наступних діях: іграх, малюнках. | uk_UA |
