У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення проблеми партнерської взаємодії батьків і вихователів задля національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Результати дослідження показали, що мета була досягнута, що завдання були вирішені та висновки були обґрунтовані. Ключові поняття, такі як «патріотична вихованість дітей старшого дошкільного віку» та «батьківсько-виховательська взаємодія», були розкриті шляхом теоретичного аналізу вітчизняних і міжнародних джерел. Зокрема «національно-патріотична вихованість дітей старшого дошкільного віку» — це інтегральна динамічна особистісна властивість, яка відображає почуття любові дитини до Батьківщини, людей, країни, родини, обізнаності з національною символікою, державними святами, традиціями, історичними подіями та видатними людьми Батьківщини, які відображаються у їхній поведінці через гуманістичні переживання дитини. Когнітивні, емоційно-ціннісні та поведінкові елементи складають змістово-компонентну структуру концепції «національно-патріотичної вихованість дітей старшого дошкільного віку». Партнерська взаємодія щодо національно-патріотичного виховання старших дошкільників розглядається як важливий компонент у проведенні виховної роботи з національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку. Ця взаємодія є процесом взаємоузгодженої та взаємовідповідальної діяльності вихователів і батьків, у якому вони обмінюються інформацією та планують спільні дії, щоб досягти патріотичного виховання. На основі аналізу наукового доробку вчених проаналізовано основні наукові підходи щодо національно-патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку у партнерській взаємодії, а саме: системний підхід (надає можливість віднайти різні варіанти взаємодії батьків та вихователів, обрати варіант, завдяки якому національно-патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку буде відбуватись з найбільшою ефективністю); особистісно орієнтований підхід (передбачає підтримку та розвиток дитини старшого дошкільного віку щодо її патріотичного виховання, виступає орієнтиром у використанні різноманітних форм роботи з сім’єю з урахуванням їх особливостей); діяльнісний підхід (зорієнтовує на використання різноманітних прийомів та методів взаємодії вихователів та батьків у процесі патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку, спрямовує роботу на здобуття дитиною старшого дошкільного віку патріотичних знань, ціннісних ставлень з подальшим їх відтворенням у діяльності); герменевтичний підхід (надає можливість повною мірою з’ясувати важливість виховання патріотизму у дітей старшого дошкільного віку у нових соціокультурних умовах, сутність патріотизму, спрямовує на застосування ефективних методів та форм взаємодії з батьками та дітьми).