Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorВенерський, Олександр Сергійович
dc.date.accessioned2024-02-15T15:13:27Z
dc.date.available2024-02-15T15:13:27Z
dc.date.issued2023-12-21
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9204
dc.description.abstractЗ переходом в епоху цифрових технологій, комунікації в організаціях поступово розвиваються та постійно удосконалюються. Без якісно налагоджених комунікацій неможливо здійснювати ефективне керування підприємством. Адже всі управлінські дії супроводжуються обміном інформацією та прийняття правильних рішень забезпечують ефективні комунікації, які виступають необхідною умовою досягнення цілей, що стоять перед даною організацією. Комунікаційний процес впливає на конкурентоспроможність підприємства, адже від його ефективності перебігу залежить не тільки розвиток організації але і її результативність. На даний час комунікативні процеси виконують роль сполучної ланки між суб’єктами та об’єктами управління персоналом при вирішенні організаційних чи кадрових питань, що актуалізує потребу пошуку напрямків їх удосконалення з врахуванням сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій та засобів комунікацій. Гармонізація комунікативних каналів в організації виступає необхідною умовою для її адаптації до нових запитів сьогодення та успішного здійснення необхідних стратегічних перетворень. А розбудова комунікаційних каналів в організації можлива лишень на підґрунті якісно нових концептуальних засад розвитку управління комунікаціями та на основі широкого використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Теоретико-методологічні підходи сформували українські науковці – М. Бахтін, Ю. Буданцев, В. Конецька, О. Малаканова, Л. Посікера, Г. Почепцов, А. Соловйов, В. Смолякова, В. Терін та зарубіжні вчені – Ж.-М. Коттре, Ч. Кулі, П. Лазарсфельд, Г. Лассуелл, М. Маклюен, Л. Пай, Ю. Хабермас, П. Шаран, Р.-Ж. Шварценберг, які розглядали зміст поняття комунікаційного процесу, проаналізували його структуру, етапи та способи передачі інформації. Питання методичних засад комунікації в сфері менеджменту розглядали В. Бебик, В. Жигалов, А. Зверинцев, Т. Орлова. В. Цимбалюк, О. Сороківська, Г. Аніловська, О. Крюков, Ю. Коваленко досліджували питання інформаційної безпеки підприємства. Д. Аакер, Дж. Бернет, Б. Берлесон, Г. Стейнер, Дж.Л. Лейхіфф, Б.З. Мільнер, А. Войчак, Т. Примак, Г. Почепцов, О. Фисун, Н. Григор’єва, М. Плотніков, В. Різун, В. Рева та інші науковці досліджували процеси управління комунікаційними процесами. Проте питання міжособистісної взаємодії на внутрішньому рівні організації залишається недостатньо дослідженим. Об’єктом дослідження є внутрішні комунікації в організації. Предметом дослідження виступають особливості прояву особистісних характеристик співробітників при здійсненні внутрішніх комунікацій. Мета нашої роботи є аналіз теоретичних засад внутрішніх комунікацій як складової ефективного перебігу комунікативного процесу в організації та емпіричне дослідження особистісних характеристик співробітників. Аналітичний огляд психологічних джерел з проблеми та результати науково-дослідного пошуку дали змогу сформулювати таку гіпотезу дослідження: на ефективність внутрішніх комунікацій впливає прояв індивідуально-психологічних особливостей співробітників.uk_UA
dc.description.sponsorshipкафедра психологіїuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.relation.ispartofseriesмагістерські роботи;educ_2024_188
dc.subjectміжособистісні взаємодіїuk_UA
dc.subjectкомунікація в сфері менеджментуuk_UA
dc.subjectуправління комунікаційними процесамиuk_UA
dc.subjectінформаційно-комунікативних технологіїuk_UA
dc.subjectкомунікаційні канали в організаціїuk_UA
dc.titleОсобливості внутрішніх комунікативних процесів в організаціїuk_UA
dc.typeThesisuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу