У періоди глибоких якісних трансформацій – а саме такий етап розвитку переживає нині Україна – особливо зростає запит суспільства на традиційні та нові інструменти врегулювання життєвих конфліктів і замирення соціального ...

Запровадження в Україні з 2017 р. медіації як обов’язкової процедури під час вирішення цілого ряду типів суспільних конфліктів відбулося під фактичним впливом прогресивного досвіду медіаційних практик у країнах ЄС, США та ...

У статті досліджується людська гідність як найфундаментальніша константа людського буття, обґрунтовується її антропосоціокультурна природа, розкривається зміст незмінних та перемінних властивостей людської гідності. На ...

У статті з методологічних позицій антропосоціокультурного підходу досліджено українську доктрину захисту прав споживачів фінансових послуг. Обґрунтовано висновок, що ця доктрина поєднує в собі етатизм і популізм впереміж ...

Метою статті є обґрунтування медіації як цінності у ролі одного із вроджених невід’ємних людських прав. Предмет, мета і завдання дослідження визначили базові методологічні інструменти статті: практичну філософію та ...

The article considers the Swiss model of fiscal municipalization from the ideological and methodological positions of the anthroposociocultural approach. Such components of this approach as historical and genetic methods ...

Людська гідність - унікальний феномен людської цивілізації, що має суттєву природу. Будучи de-facto сама по собі найголовнішою людською цінністю, людська гідність у свою чергу є витоком, фундаментом усіх інших людських ...

У статті обґрунтовуються: укоріненість верховенства права у правах людини, їх буттєва пр рода, онтологічний та аксіологічний примат блага (потреб) людини стосовно її прав, онтологічна та аксіологічна першість прав людини ...

Зміна парадигми розвитку українського соціуму з етатистської на людиноцентристську з неминучістю вимагає аналогічної зміни парадигми розвитку й української юридичної (правничої) освіти. Цього вимагають й інші небезпечні ...

Статтю присвячено обґрунтуванню постмодерністської парадигми природи права. В ній показано, що з позицій антропосоціокультурного підходу до праворозуміння право є основоположним (потребовим) способом спонтанного співбуття ...