Сільське господарство поєднує в собі дві основні галузі виробництва - рослинництво і тваринництво. Завдання рослинництва - вирощування сільськогосподарських рослин, які перетворюють енергію сонячного проміння в енергію органічної речовини. Основою успішного розвитку тваринництва є міцна кормова база, створення якої неможливе без рослинництва. Тому поєднання галузей рослинництва і тваринництва є основою раціональної організації сільськогосподарського виробництва. Прогресивний розвиток суспільства грунтується на стабільному виробництві продуктів харчування. Основою цього виробництва виступає землеробство, яке дозволяє формувати урожаї сільськогосподарських культур, забезпечуючи населення продуктами харчування, тваринництво - кормами, багато галузей промисловості - сировиною. У ранній період свого розвитку землеробство ототожнювалося із сільським господарством, а пізніше - виділилося в самостійну галузь, об'єднавши рослинництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, луківництво тощо. У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, оскільки одночасно являє собою предмет і засіб праці. Саме визначальна її властивість - родючість - основою теорії раціонального ведення землеробства. Крім того, результати землеробської праці значно залежать від природних умов. Землеробство - це галузь господарської діяльності, де людина найбільш активно впливає на навколишнє середовище. Від цього залежить не тільки якість виробленої продукції та здоров’я людини, але й життя всього живого на землі. Тому дуже важливо розв’язати проблему підвищення стійкості землеробства, розширеного відтворення родючості грунту тощо.