| dc.description.abstract | Стаття присвячена дослідженню заходів, які здійснюються роботодавцем для нерозголошення комерційної таємниці працівником. Такі заходи мають вирізняється ефективністю, простотою, керованістю та носити всеохоплюючий характер. Зокрема охарактеризовано порядок впровадження на підприємстві локальних актів, які містять вичерпний перелік інформації, що становить комерційну таємницю та які покликані максимально убезпечити роботодавця від «витоку» інформації, яка є комерційно цінною. До таких актів належать: Положення про комерційну таємницю, Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, Положення про дозвільну систему доступу співробітників підприємства і представників сторонніх організацій до відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, Інструкцію з організації та ведення на підприємстві документообігу, що містить комерційну таємницю. Також роботодавець може вимагати від працівника Особисте зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці. Необхідним є дотримання порядку ознайомлення працівника з комерційною таємницею та з відповідальністю у випадку її розголошення чи використання. В статті звертається увага на можливість укладення договорів з працівниками про нерозголошення інформації або Non-disclosure agreement (NDA). Визначеніосновні умови, які можуть бути включені до таких видів договорів, а також відповідальність за їх порушення. Досліджено, що трудове законодавство не передбачає якоїсь спеціальної процедури притягнення до відповідальності працівника за розголошення комерційної таємниці. Тому запропоновано передбачити в Кодексі законів про працю України підставу припинення трудового договору «розголошення комерційної таємниці роботодавця, що стала відомою працівнику у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків». Факт розголошення комерційної таємниці слід встановити службовим розслідуванням. Також в статті здійснено аналіз судової практики щодо притягнення працівників до відповідальності за розголошення комерційної таємниці та відмічена проблематика доведення причинно-наслідкового зв’язку між діянням працівника та нанесеною шкодою роботодавцю. | uk_UA |
