Впродовж століття у народній мовній свідомості переосмислюється світ реалій, у результаті чого формується категоризація на модель зовнішнього світу. У центрі лінгвістичних досліджень співвідношення понять мова –культура –етнос постає у нових аспектах. Народні уявлення про довкілля, а також система відносин між людьми певною мірою відбилися й у фразеологічних одиницях як мовних корелятивах духовної культури етносу. Слово у мові виконує універсальну функцію, адже через нього усвідомлюємо не тільки певні поняття, а й створюємо власні образи на основі порівняння, метафоричності, паралелізму.