Розкрито особливості формування аналітичного забезпечення управління розрахунками з контрагентами, яке складається з діагностичного й оптимізаційного рівнів і спрямовано на забезпечення платоспроможності підприємства; методом, що забезпечує підтримку управлінських рішень, є система дескриптивних, нормативних та оптимізаційних моделей. Діагностичний рівень аналітичного забезпечення містить шаблони для здійснення типових процедур аналізу показників, що характеризують процес управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, а також для формування діагностичних висновків і рекомендованих оперативних управлінських заходів. Верифікацію діагностичного блоку здійснено за даними Державної служби статистики України. Основою оптимізаційного рівня є економіко-математична модель оптимізації структури розрахунків із контрагентами в контексті забезпечення платоспроможності підприємства. Платоспроможність у моделі забезпечується максимізацією коефіцієнта поточної ліквідності й утриманням в оптимальних межах коефіцієнтів швидкої і абсолютної ліквідності, решта обмежень – нормативні моделі діагностичного рівня. Запропоновано напрями розширення базової оптимізаційної моделі, а також способи усунення несумісності системи обмежень, що виникла під час валідації аналітичного забезпечення на підприємстві переробної промисловості.