Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorКондрат’єва, Людмила Анатоліївна
dc.date.accessioned2021-11-22T13:11:47Z
dc.date.available2021-11-22T13:11:47Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.issn2307-3322
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2156
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню інституту представництва в суді, зокрема самопредставництву юридичних осіб. Ця проблема стала актуальною у зв’язку зі внесеними до Конституції України, згідно з якими було введено так звану «адвокатську монополію». Такі зміни передбачали здійснення представництва в судах виключно адвокатами, за винятком справ, перелічених в статті 131-2 Конституції України. Водночас фізичні та юридичні особи можуть представляти себе в суді самостійно. Для цього в процесуальне законодавство вводиться термін «самопредставництво», тобто представництво відмінне від представництва адвокатом. Поняття «самопредставництво» закріплене в процесуальних кодексах: у ЦПК (ст. 58); ГПК (ст. 56); КАС (ст. 55). З прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 р. №390-IX значно розширено коло осіб, які можуть представляти юридичну особу в порядку самопредставництва. На думку автора, така законодавча позиція закріплює право представляти юридичну особу в суді не тільки керівнику або члену виконавчого органу юридичної особи, а й особам, які перебувають з нею в трудових правовідносинах. Автор вважає, що незважаючи на правову визначеність норм Закону №390-1Х, в ньому відсутній повний перелік осіб, які можуть здійснювати «самопредставництво» юридичної особи та не встановлений перелік документів, які необхідно подати особі до суду. Автором статті висловлюється думка щодо того, якими документами можуть бути підтверджені повноваження особи, що здійснює самопредставництво юридичної особи. На думку автора, самопредставництво юридичної особи передбачає залучення як її представника особи, яка має безпосереднє відношення до юридичної особи, а її повноваження вже передбачені внутрішніми документами, зокрема трудовим договором (наприклад, юрисконсульти). Щодо представництва юридичної особи адвокатом, то воно виникає на підставі довіреності. Також автор статті нагадує, що особиста участь у справі особи, яка здійснює самопредставництво юридичної особи, не позбавляє юридичну особу права мати в цій справі представника, тобто адвоката.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherНауковий вісник Ужгородського університету. Серія Правоuk_UA
dc.relation.ispartofseries64;128- 132
dc.subjectпредставництво в суді, правова природа представництва, правнича допомога, самопредставництво юридичної особи, адвокат, повноваження представника, довіреність, ордерuk_UA
dc.titleСамопредставництво юридичних осіб в суді згідно чинного законодавстваuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу