| dc.contributor.author | Тичініна, Альона Романівна | |
| dc.date.accessioned | 2021-07-06T15:19:06Z | |
| dc.date.available | 2021-07-06T15:19:06Z | |
| dc.date.issued | 2017 | |
| dc.identifier.citation | Тичініна А. Р. Функціональність передмови в цілісному сприйнятті тексту (Вітольд Ґомбрович “Транс-атлантик”) / Питання літературознавства : наук. зб. / гол. ред. О. В. Червінська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2017. – Вип. 95.– С. 200-216. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/217 | |
| dc.description | The methodology of detection of paratextual connections detailed
by Gerard Genette is analyzed. It is proved that such at first sight peripheral
elements of a text are able not only to frame it specifically but also to make
possible its transformation into a book. It is emphasized that paratextual modi
respectively generate the mechanism of receptive action, narrow or/and broaden the
expectation horizon of a reader. Subsequently, adjusted by the experience, they
form a different perspective of perception which nevertheless is restricted and
emphasized by a kind of paratextual “frame” that is sometimes called the
interpretational one.
An author's foreword is a sort of proxemic center in architectonics of literary
text. The main function of the textual threshold that can be created directly by an
author, publisher, and other writer is to inform readers about circumstances the text
was written under, stages of creation, interpretation of important or complicated
(from the standpoint of the author) moments of the text, its conception, genre,
biographic motives that guide a reader's reception in one way or another
In line with the historical poetry considering a text with a few author's prefaces
is the most effective way. Three prefaces (1951, 1953, 1957) to the novel “TransAtlantic” (1953) by the Polish writer-immigrant Witold Gombrowicz (1904–1969)
have become the subject of the analysis. Obviously, the specifics of narration in the
aforementioned prefaces appear interesting.
Not only is the experimental character of Gombrowicz's shape proved but
also the dynamics of his texts' content in the historical time. Proofs of that, apart
from the prefaces, are found in his diaries. The function of the author's preface has
the exceptional receptive weight as it directs the reader's receptions only to the
indicated destination and establishes the profound contact, more precisely the
dialog, with a reader. Serving as an interpretative frame that outlines an author's
interpretation of the text, in this case a preface is capable not only of forming but
also deforming the reader's expectation horizon. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Розглядаються особливості функціонування
паратексту, зокрема його рецептивна складова. Акцентується його
участь в оформленні тексту у специфічну інтерпретаційну рамку
цілісності, що генерує механізм рецептивної дії, звужує чи розширює
горизонт очікування читача. Підкреслюється роль авторської
передмови в архітектоніці літературного тексту як певною мірою
„проксемічного центруˮ. За результатами рецептивного опитування
стосовно роману Вітольда Ґомбровича (1904–1969) „ТрансАтлантик” (1953) функція передмови інтерпретується як
діалогічна. На основі аналізу трьох авторських передмов (1951,
1953, 1957) і матеріалів письменницького щоденника робиться
висновок про наративну динаміку цих передмов і безпосередній
вплив означеного паратекстуального фрагмента тексту на процес
декодування змісту роману | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Чернівецький національний університет | uk_UA |
| dc.subject | паратекстуальність, передмова, наратор, рецепція, горизонт очікування, В. Ґомбрович, „Транс-Атлантик” | uk_UA |
| dc.title | ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ПЕРЕДМОВИ В ЦІЛІСНОМУ СПРИЙНЯТТІ ТЕКСТУ (ВІТОЛЬД ҐОМБРОВИЧ „ТРАНС-АТЛАНТИК”) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
