Показати скорочений опис матеріалу
Оціночне судження VS фактичне твердження
dc.contributor.author | Zharovska, Halyna | |
dc.contributor.author | Воробець, Христина | |
dc.date.accessioned | 2021-11-23T10:40:35Z | |
dc.date.available | 2021-11-23T10:40:35Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Жаровська, Г., Воробець, Х. (2020). Оціночне судження VS фактичне твердження. Науковий вісник публічного та приватного права: Збірник наукових праць. К.: Науково-дослідний інститут. Вип. 5. Т.2 С. 144-149. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2735-4157 | |
dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2318 | |
dc.description.abstract | У статті розглянуто явище кіберзлочинності, що завдає значних економічних збитків у світовому масштабі. Визначено проблеми боротьби з кіберзлочинністю на шляху розбудови громадянського інформаційного суспільства, входження України у світовий інформаційний простір. Проаналізовано поняття «оціночного судження» в кіберзлочинності й визначено критерій розмежування понять «оціночне судження» та «фактичне твердження». Встановлено, що критерієм розмежування понять «оціночне судження» та «фактичне твердження» є те, що оціночні судження не підлягають спростуванню чи доведенню їх правдивості, в той самий час як фактичні твердження передбачають можливість встановлення їх відповідності дійсності. Звернено увагу на те, що людина зосереджена в центрі інформаційних потоків і повністю залежить від можливості проведення комунікацій. Інформаційне суспільство збільшує свій вплив в економічній і політичній сфері, використовує новітні інформаційно-комунікаційні технології для світового революційного захоплення. Розвиток інформаційного суспільства містить безперервне вдосконалення та поширення інформації, водночас це вимагає вдосконалення забезпечення правових засобів для всіх держав, які хочуть домінувати у світових інформаційних відносинах. Формування інформаційного суспільства – це новий етап розвитку людства, який є незворотним. Цей феномен у найближчому майбутньому змінить сприйняття інформаційного середовища у всіх сферах життєдіяльності населення та кожного окремого індивіда. Натепер ні для кого не є секретом, що соціальні мережі “Facebook”, “Instagram” та інші є джерелом швидкого й ефективного розповсюдження різноманітної інформації. Така інформація може бути наповнена як правдивими фактами, так і містити дані проти певних осіб і або ж бути відверто образливою з використанням відповідних висловів, або мати будь-які інші негативні для особи наслідки. Сюди можна віднести вчинення злочинів, причетність до корупційних дій або аморальної поведінки, яка принижує честь і гідність інших осіб тощо. | uk_UA |
dc.description.sponsorship | Кримінального права | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Науково-дослідний інститут | uk_UA |
dc.subject | Інформаційне суспільство | uk_UA |
dc.subject | Кіберзлочинність | uk_UA |
dc.subject | Інформаційні технології | uk_UA |
dc.subject | Кіберзагрози | uk_UA |
dc.subject | Оціночне судження | uk_UA |
dc.subject | Кібернетичний простір | uk_UA |
dc.title | Оціночне судження VS фактичне твердження | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету