В основі статті — аналіз українського книговидання кінця ХІХ — початку XX ст. у контексті просвітницьких процесів Буковини, а також визначення ролі різних гро- мадських організацій та товариств у становленні національного книгодрукування; окреслення типових рис видавничої справи краю; загальна тематико-видова харак- теристика тогочасного друку. Видавничий спадок цього періоду досі залишається маловивченим. Комплексни- ми є лише декілька досліджень різнонаціональної преси. Щодо українського друку, то маємо окремі книгознавчі статті початку XX ст., радянських часів (які через ідеоло- гію не були повними), а також періоду незалежності. Проте науковці часто аналізу- вали його через призму історії чи літератури, опускаючи власне видавничі аспекти. В історії розвитку краю у контексті австрійської приналежності виділяють два знакові періоди: Австрійський (1775–1867 рр.) та Австро-Угорський (1867–1918 рр.). Із погляду видавничої справи акцентовано увагу на другому, оскільки найбільший її роз- виток припадає на 1885–1912 рр., що аргументується активізацією просвітницького руху різноманітних товариств та читалень. Найактивніші з них — «Руська Бесіда», «Руська Рада», «Союз», «Руська Школа» («Українська Школа»), «Союз руських хлібо- робських спілок на Буковині «Селянська Каса»» тощо. Характерною особливістю їх- ньої діяльності було створення мережі власних читалень, видавництв та друкарень, випуск друкованої продукції національною мовою. Видання цих організацій і стали об’єктом цього дослідження: як окремі друки, так і цілі серії, популярні упродовж ба- гатьох років. Найвідоміші серії — «Народна бібліотека», «Спілкова бібліотека», «Бі- бліотека суспільних наук», «Світова бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Крейца- рова бібліотека», «Діточа бібліотека». Джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали, періодичні видан- ня, спогади учасників національних рухів, тогочасних та сучасних дослідників історії преси Буковини та друку загалом. The article is based on an analysis of Ukrainian book publishing of the late 19th — early 20th centuries in the context of the national education associations activities of Bukovyna. The study determines the role of various public organizations and societies in the national printing formation and outlines the typical features of the region publishing business; general thematic, and species characteristics of that time press. The publishing inheritance of this period still remains poorly studied. Only a few studies of the multinational press are comprehensive. As for the Ukrainian press, we have separate bibliological articles of the early twentieth century, Soviet times (which due to ideology were not complete), as well as the period of independence. However, scholars have often analyzed it through the prism of history or literature, omitting the actual publishing aspects. In the history of the region’s development, in the context of Austrian affiliation, there are two significant periods: the Austrian (1775–1867) and the Austro-Hungarian (1867–1918). From the publishing point of view, attention is focused on the second, as its greatest development occurred in 1885–1912, which is justified by the intensification of the educational movement of various societies and reading rooms. The most active of them are «Ruska Besida», «Ruska Rada», «Soiuz», «Ruska Shkola» («Ukrainska Shkola»), Selіanska Kasa» and others. A characteristic feature of their activities was the creation of their reading rooms network, publishing houses, and printing houses, the production of printed materials in the national language. These organizations’ publications became the subject of this study: both individual prints and entire series, popular for many years. The most famous series are «National Library», «Union Library», «Library of Social Sciences», «World Library», «Library for Youth», «Kreutsar Library», «Children’s Library». The source base of the research consists of archival materials, periodicals, memoirs of national movements’ participants, contemporary and modern researchers of the Bukovyna press history, and the press in general.