Актуальність теми дослідження зумовлена еволюційними тенденціями в початковій освіті, пов’язаними з важливістю здійснення мовної освіти молодших школярів на інноваційній основі; недостатньою розробленістю теоретико-методичних аспектів даної проблеми; підвищенням вимог до якості мовної освіти учнів молодшого шкільного віку; тим статусом, який займає діалогічне мовлення в методиці вивчення української мови. Згідно положень концепції Нової української школи, одним із пріоритетних напрямів сучасної освіти є формування комунікативної компетентності особистості. У новому Державному стандарті мета початкової освіти визначається як «всебічний розвиток дитини,її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості». У цьому контексті особливого значення набуває осмислення наукових положень та практичного досвіду забезпечення розвивального навчання у початковій школі.