В Україні, за даними Державного комітету статистики, спостерігається значний відсоток розлучень від моменту реєстрації шлюбу в продовж останніх п’яти років. Найбільш розлучення відбувається у сім’ях, де є неповнолітні діти, тобто у період тривалості шлюбу до 15 років. Це і характеризує актуальність проблеми дослідження життєдіяльності, особливостей розвитку та формування особистості дітей, зокрема молодшого шкільного віку, які пережили розлучення батьків. Психічні травми, які переживаються у дитинстві, на думку науковців, стають чинником появи симптомів невротичних розладів у підлітковому та юнацькому віці. Переживання розлучення батьків для дитини, розглядається науковцями, як травма незалежно від віку. Тому теоретичне та емпіричне дослідження  проблематики важливе, для подальшої розробки психологічної допомоги дітям молодшого шкільного віку для подальшого ефективного впливу на їх життєдіяльність, попереджувати появу невротичних розладів.