У статті досліджуються питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зауважено, що активне впровадження в практику судів систем інформатизації та автоматизації судочинства сьогодні є важливою умовою успішного розвитку судової системи. Одним з елементів «електронного правосуддя» є застосування систем відеоконференцзв’язку, які надають учасникам процесу можливість дистанційної участі в судовому засіданні.Проаналізовані думки вчених щодо розуміння поняття та ознак «відеоконференції». На підставі різноманітних підходів стосовно сутності та значення відеоконференції, сформульовано визначення цього поняття в цивільному судочинстві. Автори аналізують законодавство, яким врегульовано механізм застосування такого режиму проведення судових засідань. Підкреслено позитивні сторони впровадження даної форми проведення судового засідання. Акцентовано увагу на значенні дистанційної форми судового засідання в період воєнного стану та під час дії карантину, встановленого з метою запобігання короновірусної хвороби. Визначено позитивний досвід реалізації відеоконференції в зарубіжних країнах.Авторами у статті приділено увагу вимогам, які пред’являються до процесуального аспекту онлайн-доступу до правосуддя в режимі відеоконференції.У роботі представлені обґрунтування певних недоліків порядку застосування на практиці відеоконференції, зокрема: суб’єктний склад учасників, які мають право брати участь у судовому засіданні в режимівідеоконференції; перелік підстав, за яких суд може постановити ухвалу про відмову від участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції; неможливість письмового подання доказів учасниками справи до суду, оригіналів документів; недотримання обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином; проблеми пов’язані з технічними критеріями відеозв’язку; обмеження в часі, який відводиться длявідеоконференції тощо. Це, в свою чергу, дало можливість авторам за результатами проведеного дослідження сформулювати висновки та пропозиції до діючого процесуального законодавства. Зроблено висновок, що ефективне та належне впровадження зазначеної новації сприятиме спрощенню проведення судових засідань, оперативності та своєчасності розгляду цивільних справ, зменшить судові витрати учасників судового процесу та слугуватиме гарантією участі у розгляді справ.