dc.description.abstract | У статті дослідили та проаналізували вживання стилістичних засобів, що застосовуються при описі емоцій персонажів в англомовній художній літературі. Зазначимо, що стилістичні засоби є невід’ємним елементом композиції художнього твору, вони формують його емоційне тло та допомагають у здійсненні прагматичного впливу на реципієнта. Хочемо також зауважити, що нині простежується тенденція у деяких сучасних письменників до вживання складних та заплутаних мовних конструкцій, а також різноманітних стилістичних засобів при передачі емоційних станів героїв у їхніх творах. Отже, на перекладача покладається непросте завдання при перекладі, оскільки трапляється, що деякі заплутані фрази чи конструкції неможливо передати дослівним перекладом. Перекладачу необхідно вміти дібрати влучні відповідники в мові перекладу або перефразовувати фрагмент, оскільки буквальний переклад у даному випадку ускладнить розуміння значення оригіналу і буде лише безглуздим набором слів, яким не притаманне стилістичне чи прагматичне забарвлення, яке мав на меті передати автор. Таким чином, робота перекладача вимагає нестандартного та креативного мислення, щоб досягнути адекватності на семантичному та стилістичному рівнях. У нашій статті ми говоритимемо про стилістичні засоби, що вживались Даніелом Кізом у двох його англомовних романах, та специфіку їхнього відтворення в українських перекладах, здійснених Віктором Шовкуном та Оленою Стусенко. Крім того, ми детально зупинились на відборі та аналізі лексичних та граматичних перекладацьких трансформацій, що застосовувались в українських перекладах, щоб досягнути адекватності та еквівалентності, а також щоб зберегти комунікативну інтенцію оригіналу. Підсумовуючи, наголосимо, що вживання стилістичних засобів проілюстроване прикладами, які показують те, як влучний підбір слів та доречне вживання перекладацьких трансформацій допомагають перекладачу досягнути адекватності в перекладі. | uk_UA |