У статті представлені результати дослідження схильності учнів загальноосвітніх закладів до проявів девіантної поведінки. У зв’язку із цим актуалізовано проблему, висвітлено основні напрями її дослідження з погляду різних науковців, показана їхня роль у вивчені зазначеної проблематики, описано методику, за допомогою якої здійснена відповідна діагностика схильності учнів до проявів різного роду девіацій у поведінці, а також пояснюється принцип опрацювання отриманих даних відповідно до шкал. У процесі опису отриманих під час дослідження результатів представлено дані за різними шкалами методики: настанова на соціально бажані відповіді, схильність до порушень норм і правил, схильність до адиктивної поведінки, схильність до самоушкодження і саморуйнування, схильність до агресії і насильства, вольовий контроль емоційних реакцій, схильність до делінквентної поведінки. Окрім цього, результати представлені відповідно до навчального класу, статевої належності, а також у загальному ракурсі. Цікавим є також принцип зіставлення отриманих результатів у розрізі класів та в ґендерному аспекті аналізу проблеми. З такої позиції продемонстровано найпоширеніші види девіацій учнів. У висновках представлений відсоток респондентів від загальної кількості, які мають схильності до девіантної поведінки, показано, у яких класах сконцентрована їх найбільша кількість, подані найпоширеніші прояви девіацій серед учнів п’ятих – десятих класів, описані особливості прояву різних видів девіацій відповідно до класу за такими шкалами: настанова на соціально бажані відповіді, схильність до порушень норм і правил, схильність до адиктивної поведінки, схильність до самоушкодження і саморуйнування, схильність до агресії і насильства, вольовий контроль емоційних реакцій, схильність до делінквентної поведінки. Авторами визначені перспективи подальших досліджень у напрямі вивчення ціннісних орієнтацій учнів із проявами поведінкових девіацій.