| dc.description.abstract | У статті проведено дослідження правової природи дискреційних повноважень
в застосуванні адміністративної відповідальності. Уповноважений (юрисдикцій ний) орган обирає серед законних варіантів поведінки, і кожен можливий результат
його вибору (за ідеальних умов) повинен відповідати вимогам законності. Однак, не
є достатнім прийняття просто законного рішення – таке його рішення повинно бути
мотивованим. Застосування адміністративної відповідальності має чітко регламен туватись законом. Важливою умовою при цьому є коло суб’єктів, у встановленому
порядку наділених юрисдикційними повноваженнями. Мета дослідження виходить
із необхідності здійснення наукового аналізу категорії дискреційних повноважень
та їх можливої реалізації у застосуванні адміністративної відповідальності, а також
визначення їх основного змісту.
Встановлено, що дискреційні повноваження в застосуванні адміністративної відпо відальності – це можливості уповноважених (юрисдикційних) суб’єктів здійснювати
власну компетенцію у межах і у спосіб, що встановлені законодавством, через оціню вання фактичних обставин справи (адміністративного правопорушення), з подаль шим вибором оптимального рішення по відношенню до особи-правопорушника.
Зміст дискреційних повноважень в застосуванні адміністративної відповідальності
полягає в тому, що юрисдикційний суб’єкт (повноваженнями якого передбачено
можливість притягнення до адміністративної відповідальності) під час вирішення
окремої справи про адміністративні правопорушення вправі застосовувати лише
передбачені нормою закону повноваження (власну компетенцію), а вже в межах чин них положень законодавства прийняти найбільш адекватне та оптимальне рішення
по відношенню до особи правопорушника, у якому будуть враховані публічні інте реси суспільства (в ракурсі виховної, превентивної та каральної функцій адміністра тивної відповідальності).
Доведено, що реалізація дискреційних повноважень при застосуванні адміністра тивної відповідальності пов’язується із принципами гуманізму, адекватності, пропор ційності, що у своїй сукупності наглядно демонструють можливості уповноваженого
органу чи посадової особи використовувати власні дискреційні повноваження при
застосування адміністративної відповідальності з метою дотримання необхідного
балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів
особи та цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (діяльність) уповноваже них суб’єктів (державного органу чи посадової особи). | uk_UA |
