Показати скорочений опис матеріалу
МУДРІСТЬ ПІЗНЬОГО Л. ВІТГЕНШТЕЙНА: ФІЛОСОФСЬКИЙ КАРАНТИН – ЗАБОРОНЕНЕ МЕТАФІЗИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СЛІВ
| dc.contributor.author | Кібак, Діана Вікторівна | |
| dc.contributor.author | Анка, Урсаке Ткачук | |
| dc.date.accessioned | 2022-11-22T18:02:33Z | |
| dc.date.available | 2022-11-22T18:02:33Z | |
| dc.date.issued | 2022-07-12 | |
| dc.identifier.citation | Анка Урсаке Ткачук, Діана Кібак. Мудрість пізнього Л. Вітгенштейна: філософський карантин – заборонене метафізичне використання слів. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал. Серія “Історичні та філологічні науки” || Current issues of Social studies and History of Medicine. Joint Ukrainian-Romanian scientific journal. Series “Historical and philological sciences”/ Редколегія: А. Мойсей, Ш. Пуріч. Чернівці–Сучава: БДМУ. 2022. №1 (33). С. 9-13 | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2311-9896 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6053 | |
| dc.description.abstract | Людвіг Вітгенштейн – один із найвпливовіших філософів ХХ століття, автор фундаментальних внесків у розвиток сучасної логіки та філософії мови. Він здійснив революцію в історії думки двома способами, в результаті чого в його філософії чітко виділяються два періоди: один, що відповідає описовій теорії значення, і інший, що підтримує практичний аспект мови і обертається навколо сентенції “значення слова полягає в його вживанні”. Мета статті – в історичному й історіософському ключі проаналізувати значення праць Л. Вітгенштейна “Філософські дослідження” і “Tractatus LogicoPhilosophicus” та визначити способи відходу від метафізичного використання слів. Матеріали і методи. На основі праць Л. Вітгенштейна, історіографічних і філософських розвідок про них проаналізовано значення і місце міркувань Л. Вітгенштейна у філософській думці ХХ ст. за допомогою аналітичного і описового методів. Висновки Найбільшим досягненням другого періоду є “Філософські дослідження”, твір, який тривав двадцять років і був опублікований посмертно в 1951 році. Якщо його єдиний твір, опублікований за його життя, “Tractatus Logico-Philosophicus” вважається одним із найскладніших філософських творів і відображає думку раннього Вітгенштейна, “Філософське дослідження” вважається його найважливішою роботою, що висвітлює мудрість пізнього Вітгенштейна. Відхід від метафізичного використання слів за допомогою специфічних процедур, таких як мовні ігри, здатність чітко бачити образ слова, не обманюючи себе в загадкових інтерпретаціях, а лише вдаючись до простого процесу опису, роблять можливою філософію Вітгенштейна, концептуально засновану на уявленні про форму життя, спільну між членами спільноти в даний момент часу. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Кафедра румунської та класичної філології | uk_UA |
| dc.language.iso | en | uk_UA |
| dc.publisher | Буковинський державний медичний університет, Сучавський університет ім. Штефана чел Маре | uk_UA |
| dc.subject | Вітгенштейн | uk_UA |
| dc.subject | Філософія | uk_UA |
| dc.subject | Метафізика | uk_UA |
| dc.subject | Мовна гра | uk_UA |
| dc.subject | Карантин | uk_UA |
| dc.subject | Прагматичний | uk_UA |
| dc.subject | Конкретний | uk_UA |
| dc.title | МУДРІСТЬ ПІЗНЬОГО Л. ВІТГЕНШТЕЙНА: ФІЛОСОФСЬКИЙ КАРАНТИН – ЗАБОРОНЕНЕ МЕТАФІЗИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СЛІВ | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету