Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorКібак, Діана Вікторівна
dc.contributor.authorАнка, Урсаке Ткачук
dc.date.accessioned2022-11-22T18:02:33Z
dc.date.available2022-11-22T18:02:33Z
dc.date.issued2022-07-12
dc.identifier.citationАнка Урсаке Ткачук, Діана Кібак. Мудрість пізнього Л. Вітгенштейна: філософський карантин – заборонене метафізичне використання слів. Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. Спільний українсько-румунський науковий журнал. Серія “Історичні та філологічні науки” || Current issues of Social studies and History of Medicine. Joint Ukrainian-Romanian scientific journal. Series “Historical and philological sciences”/ Редколегія: А. Мойсей, Ш. Пуріч. Чернівці–Сучава: БДМУ. 2022. №1 (33). С. 9-13uk_UA
dc.identifier.issn2311-9896
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6053
dc.description.abstractЛюдвіг Вітгенштейн – один із найвпливовіших філософів ХХ століття, автор фундаментальних внесків у розвиток сучасної логіки та філософії мови. Він здійснив революцію в історії думки двома способами, в результаті чого в його філософії чітко виділяються два періоди: один, що відповідає описовій теорії значення, і інший, що підтримує практичний аспект мови і обертається навколо сентенції “значення слова полягає в його вживанні”. Мета статті – в історичному й історіософському ключі проаналізувати значення праць Л. Вітгенштейна “Філософські дослідження” і “Tractatus LogicoPhilosophicus” та визначити способи відходу від метафізичного використання слів. Матеріали і методи. На основі праць Л. Вітгенштейна, історіографічних і філософських розвідок про них проаналізовано значення і місце міркувань Л. Вітгенштейна у філософській думці ХХ ст. за допомогою аналітичного і описового методів. Висновки Найбільшим досягненням другого періоду є “Філософські дослідження”, твір, який тривав двадцять років і був опублікований посмертно в 1951 році. Якщо його єдиний твір, опублікований за його життя, “Tractatus Logico-Philosophicus” вважається одним із найскладніших філософських творів і відображає думку раннього Вітгенштейна, “Філософське дослідження” вважається його найважливішою роботою, що висвітлює мудрість пізнього Вітгенштейна. Відхід від метафізичного використання слів за допомогою специфічних процедур, таких як мовні ігри, здатність чітко бачити образ слова, не обманюючи себе в загадкових інтерпретаціях, а лише вдаючись до простого процесу опису, роблять можливою філософію Вітгенштейна, концептуально засновану на уявленні про форму життя, спільну між членами спільноти в даний момент часу.uk_UA
dc.description.sponsorshipКафедра румунської та класичної філологіїuk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.publisherБуковинський державний медичний університет, Сучавський університет ім. Штефана чел Мареuk_UA
dc.subjectВітгенштейнuk_UA
dc.subjectФілософіяuk_UA
dc.subjectМетафізикаuk_UA
dc.subjectМовна граuk_UA
dc.subjectКарантинuk_UA
dc.subjectПрагматичнийuk_UA
dc.subjectКонкретнийuk_UA
dc.titleМУДРІСТЬ ПІЗНЬОГО Л. ВІТГЕНШТЕЙНА: ФІЛОСОФСЬКИЙ КАРАНТИН – ЗАБОРОНЕНЕ МЕТАФІЗИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СЛІВuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу