Першочерговим завданням у період пандемії коронавірусної хвороби для всіх держав стало розроблення низки заходів, спрямованих на превенцію та протидію COVID-19. Однією з провідних систем, що знаходиться на «передовій» у боротьбі із COVID-19, є система соціального забезпечення кожної країни. За період дії карантинних обмежень в Україні внесено чимало змін у нормативно-правове регулювання вітчизняної системи соціального забезпечення, що зумовило необхідність у здійсненні правового дослідження. Проведене дослідження дало змогу встановити, які основні зміни внесено в низку нормативно-правових актів і щодо яких категорій населення й надати їм об’єктивну правову оцінку. Особлива увага приділяється дослідженню внесених змін до порядку сплати ЄСВ на період карантину, що в результаті призвели до часткового задоволення інтересів платників ЄСВ та подальшого зменшення коштів державного бюджету; порядку й розмірів допомог по безробіттю, у тому числі й по частковому; підвищення рівня пенсійних виплат; питання соціального забезпечення медичних працівників, як категорії, яка потребує найбільшого захисту та соціальної підтримки. Зроблено висновок про залежність рівня соціального забезпечення від рівня фінансових можливостей держави, особливо в кризові періоди, коли кількість осіб, що зазнали того чи іншого соціального ризику, збільшується в декілька разів.