Дихальна гімнастика як засіб розвитку мовленнєвого дихання дітей із тяжкими порушеннями мовлення
Abstract
Особливо гостро це стосується дітей із ТПМ, які мають загальний
недорозвиток мовлення (ЗНМ) різного рівня мовленнєвого розвитку. Ці діти
складають особливу категорію дітей із ТПМ (О. Боряк, Ю. Конопляста, І.
Мартиненко, Н. Пахомова, Ю. Рібцун, Н. Савінова, В. Тарасун, В. Тищенко,
М. Шеремет та ін.).
Дихальна система людини, окрім провідної функції, приймає активну
участь в утворенні та функціонуванні мовленнєвої діяльності. У дітей із ТПМ
мовленнєве дихання суттєво відрізняється від аналогічного у дітей з
нормотиповим розвитком. Це обумовлено особливостями дихального акту
під час мовленнєвої діяльності
Проведений системний аналіз науково-методичних праць свідчить, що
різні фахівці використовують під час корекційної роботи дихальні вправи.
Логопеди використовують різні дихальні вправи, спеціальні комплекси для
розвитку мовленнєвого дихання, координованості носового вдиху та
ротового видиху, збільшення об’єму та спрямованості струменю
видихуваного повітря (Г. Каше, С. Коноваленко, О. Мілевська, О. Ревуцька,
Ю. Рібцун, Н. Савінова, Л. Трофіменко та ін.). Але одночасно, практично
відсутні методичні матеріали, вправи дихальної гімнастики, спрямовані на
удосконалення мовленнєвого дихання у дітей із ТПМ засобами оздоровчої
фізичної культури, які б могли одночасно з логопедом впливати на провідне
мовленнєве порушення.