Показати скорочений опис матеріалу
Відвід (самовідвід) судді у господарському судочинстві
dc.contributor.author | Butyrska, Iryna | |
dc.date.accessioned | 2021-09-12T19:38:25Z | |
dc.date.available | 2021-09-12T19:38:25Z | |
dc.date.issued | 2018 | |
dc.identifier.citation | Бутирська І. Відвід (самовідвід) судді у господарському судочинстві. Право України. 2018. № 7. С. 58–70. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/777 | |
dc.description | https://pravoua.com.ua/ua/store/pravoukr/pravo_2018_7/pravo_2018_7_s4/ | uk_UA |
dc.description.abstract | Закріплення у господарському процесуальному законодавстві інститутів відводу та самовідводу судді спрямоване, перш за все, на виключення упередженості судді під час вирішення справи та ухвалення законного і справедливого рішення. Норми, що регламентують процедуру відводу (самовідводу) судді, на сучасному етапі набувають особливого значення, оскільки вони тісно пов’язані з антикорупційними заходами, що активно здійснюються керівництвом нашої держави. Крім того, 15 грудня 2017 р. набули чинності нові редакції процесуальних кодексів, зокрема Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), що зумовлює необхідність дослідження інститутів відводу та самовідводу судді у контексті нової редакції зазначеного Кодексу. Метою статті є наукове осмислення та вироблення цілісного уявлення про інститути відводу та самовідводу судді у господарському судочинстві, а також викладення власного бачення перспектив удосконалення нормативно-правового регулювання цих процесуальних інститутів. Досліджено підстави для відводу та самовідводу судді у господарському судочинстві. На основі аналізу практики Європейського суду з прав людини наголошено, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб’єктивний та об’єктивний аспект. Проведений аналіз вітчизняної правозастосовної практики показав, що право учасника судового процесу на відвід судді не є безмежним, оскільки, розглядаючи заяву про відвід судді, необхідно враховувати, чи взагалі є можливість розгляду справи у разі задоволення заяви про відвід. Нова редакція ГПК України, серед іншого, визначає заявлення завідомо безпідставного відводу як зловживання процесуальними правами. Однак поняття “безпідставності” Кодекс не розкриває, у зв’язку з чим автором обґрунтовано, що на практиці можуть виникати проблеми у правозастосуванні. Інститут самовідводу судді також є гарантією розгляду справи незалежним і безстороннім судом, однак, на відміну від інституту відводу, застосовується виключно за ініціативи судді. Наголошено, що закріплена у ГПК України процедура розгляду суддею самовідводу є недосконалою і містить у собі ризики для потенційних зловживань з боку недобросовісних суддів, зокрема, з метою самоусунення від “небажаної справи”. З метою уникнення таких зловживань наголошено на необхідності передавати розгляд заяви про самовідвід судді на розгляд іншому судді, як це передбачено у разі незгоди судді з заявленим відводом. | uk_UA |
dc.description.sponsorship | Процесуального права | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Юридичний журнал "Право України" | uk_UA |
dc.subject | відвід | uk_UA |
dc.subject | самовідвід | uk_UA |
dc.subject | суддя | uk_UA |
dc.subject | суддя | uk_UA |
dc.subject | господарське судочинство | uk_UA |
dc.title | Відвід (самовідвід) судді у господарському судочинстві | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету