У багатьох країнах системи соціального забезпечення і відповідні інституційні реформи ігнорують гідність бідних співгромадян. Попри те, що людська гідність орієнтована на людину і пов’язана з добробутом усіх соціальних класів, ця ідея суперечить вільній ринковій економіці, що обслуговує переважно інтереси потужних політичних та економічних груп. У цій ситуації деякі автори пропонують так звану парадигму умовної взаємності (conditional reciprocity), оскільки вона має вкрай важливе значення для людської гідності. Умовна взаємність ґрунтується на розумінні того, що кожен повинен щось зробити для отримання чогось взамін.