Показати скорочений опис матеріалу
МЕДІАЦІЯ ЯК ПІЗНАННЯ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД
| dc.contributor.author | Havrylyuk, Ruslana | |
| dc.contributor.author | Patsurkivskyy, Petro | |
| dc.date.accessioned | 2024-01-17T08:44:43Z | |
| dc.date.available | 2024-01-17T08:44:43Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.identifier.citation | Гаврилюк Р. О., Пацурківський П. С. МЕДІАЦІЯ ЯК ПІЗНАННЯ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД /Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, вип.80, 2023р.. с.409-415 | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2307-3322 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/8866 | |
| dc.description.abstract | В статті критично оцінюється загальноприйняте розуміння медіації як врегулювання конфлік- ту (спору) суб’єктами інтерсуб’єктивного відношення ними самими за допомогою медіатора. Обґрунтовується пізнавальна природа медіації. Метою статті є аналіз медіації як живої (пізна- ючої) системи. Конкретними задачами дослідження виступають: з’ясування інструментальної спроможності синергетичного підходу для аналізу медіації як живої (пізнаючої) системи; аналіз мети, природи та змісту медіації як пізнання; розкриття інформаційної матриці медіації. Мето- дологічною основою дослідження автори обрали синергетичну парадигму. В реалізації мети та конкретних задач дослідження одержано наступні основні його результати: медіація як саморефе- рентна нелінійна процесуальна система належить до роду пізнаючих систем. Суб’єктами пізнан- ня в ній є її сторони. Найадекватнішим методологічним інструментом її пізнання, враховуючи мету статті та конкретні задачі дослідження, є синергетична парадигма. Синергетичний дискурс здійснюється за допомогою лише йому властивого категорійно-понятійного апарату. До числа ба- зових з підходів синергетики належать поняття: аттрактора, біфуркації, ентропії, інформації, ди- сипативних структур, порядку і хаосу, системної відкритості та деякі інші, які й уможливлюють аналіз медіації як пізнання. Фундаментальною особливістю цього пізнання є те, що його суб’єкти не ставлять перед собою спеціальних пізнавальних задач. Ці суб’єкти рефлексують з приводу їх спільних інтерсуб’єктних практик і сенсів цих практик та набутого у них досвіду, що призвів до конфлікту (спору) між ними. Пізнання, яке здійснюється в парадигмальних межах медіації як системи, має дискурсивний характер та герменевтичну природу. Ключовим евристичним інстру- ментом в ньому постає інформація. Сенсом цього пізнання є здобуття та використання системою необхідної інформації. Його метою є вироблення і внесення в спільно набутий досвід необхідних кореляцій і досягнення внаслідок цього якісно нового стану динамічної рівноваги взаємних цілей та інтересів суб’єктів інтерсуб’єктного відношення, подолання стану динамічного хаосу системи й утвердження в ній нового динамічного порядку. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.subject | медіація як жива (пізнаюча) система | uk_UA |
| dc.subject | синергетична парадигма | uk_UA |
| dc.subject | синергетичний дискурс | uk_UA |
| dc.subject | інформаційна матриця медіації | uk_UA |
| dc.subject | інформаційний ресурс медіації | uk_UA |
| dc.subject | динамічна інформація | uk_UA |
| dc.subject | структурна інформація | uk_UA |
| dc.subject | принцип невизначеності | uk_UA |
| dc.title | МЕДІАЦІЯ ЯК ПІЗНАННЯ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету