У статті досліджено закордонний досвід розвитку закладів вищої освіти за принципами сталості. Проаналізовано основні засади стимулювання закладів вищої освіти до розвитку за концепцією сталого розвитку. Виділено основні бар’єри, тенденції та шляхи подальшого розвитку закордонних університетів у реалізації принципів сталого розвитку. Запропоновано організаційний механізм стимулювання розвитку закладів вищої освіти за принципами сталості з окресленням принципів, які лежать в основі їх сталого розвитку; спонукальних чинників; стримувальних факторів; питань, які вирішують сталі університети, та заходів стимулювання університетів до розвитку за принципами сталості. Окреслено перспективи та переваги розвитку закладів вищої освіти за принципами сталого розвитку: запровадження принципів сталого розвитку в освітній процес; розробка комплексного плану сталого розвитку, у якому чітко зазначено цілі та завдання університету щодо сталого розвитку; сприяння використанню відновлюваних джерел енергії; концентрація на різних аспектах переробки, що сприятиме зменшенню утворення відходів та збереженню ресурсів; запровадження стандартів екологічного будівництва, що базуватимуться на врахуванні принципів енергоефективності та сталості, а також впровадження заходів зі збереження води шляхом використання кращого світового досвіду. Серед основних тенденцій розвитку закордонних закладів вищої освіти за принципами сталості зазначено: інтеграцію концепції сталості в освітній процес закладів вищої освіти; розвиток лідерства; створення центрів сталого розвитку; поширення сталих університетів; активізація співпраці між освітніми закладами. Акцентовано увагу на тому, що закордонні університети активно залучають всіх учасників освітнього процесу та інших стейкхолдерів до сприяння реалізації принципів сталості, тим самим забезпечуючи безперервність сталого розвитку країни та її регіонів.