Гармонійне поєднання гуманітарної підготовки майбутніх фахівців з їхнім професійним становленням є однією з проблем медичної освіти. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України формують зміст соціально-гуманітарної підготовки в інтенсифікації та професіоналізації мовної, філософської, політологічної, культурологічної, соціологічної, фізичної культури та санаторного виховання тощо; творчий потенціал майбутнього лікаря шляхом впровадження нестандартних методів навчальної діяльності, організації пошукової та дослідницької діяльності, просування ініціативи пошуку власних цілей тощо. Мета статті – охарактеризувати мисленнєво-мовленнєву складову частину творчого потенціалу майбутніх лікарів і визначити критерії, показники та рівні її формування. Необхідно звернути увагу на розширення медичного світогляду, формування професійної свідомості майбутніх лікарів, на зміцнення спрямованості на саморозвиток особистості студентів, що сприяє їх самореалізаціїта професійного самовизначення у підготовці фахівців (включаючи майбутніх лікарів). Професійна підготовка майбутніх лікарів – це безперервний процес їх формування не тільки як фахівців, а й як особистості. У статті розглядаються проблеми формування клінічного мислення як основи компетентнісно орієнтованих навичок і здібностей майбутніх лікарів, які можуть бути вирішені за допомогою інноваційних освітніх технологій, що забезпечують застосування методів формування творчого і системного мислення, створених не тільки відтворювати отримані завдання, але здобувати нестандартні навички. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці практичних методів проведення високоякісної психічно-мовної підготовки майбутніх лікарів. Творчий потенціал майбутнього лікаря – це інтегративна якість, що відображає ступінь можливостей актуалізації основних творчих сил особистості в реальній практиці.