Інтернет-мережа – феномен амбівалентний: з одного боку, вона здатна значно розширити можливості комунікації, самопрезентації, інформування людини, з іншого ж, – більше, ніж реальне спілкування, сприяє самовираженню особистості, даючи їй можливість бути водночас багатьма «себе», змінюючи імідж щоразу, залежно від настрою чи партнера з Інтернет-комунікації. Інтернет також сприяє реалізації та випробуванню безлічі ролей (не лише соціальних, але й віртуальних), зберігаючи при цьому анонімність і керуючись почуттям вседозволеності. Прикро, але у сучасному світі Мережа майже перестала виконувати свою початково прогресивну та благородну функцію з інформування користувачів і збереження необхідної їм інформації. Зараз в Інтернеті можна знайти інформацію переважно різного рівня «фейковості» та хаотично-фрагментарної ускладненості, що унеможливлює її розуміння й адекватне сприйняття та використання.