Професійний розвиток особистості розуміється науковцями і пра ктиками в галузі психології як неперервний, динамічний процес, який детермінується внутрішньою активністю особистості. У цьому процесі природно виникають внутрішньоособистісні суперечності, провідни ми серед яких є суперечності між особистісними особливостями, яко стями особистості й об’єктивними вимогами професійної діяльності. Зіткнення названих суперечностей призводить до виникнення конфлі ктів і низки професійно-особистісних криз. Початок професійного становлення особистості – найважливіший етап освоєння професії – відбувається у навчальному закладі, у якому починається професійне формування спеціаліста. Психологи визначають специфічні особиво сті саме цього періоду, а саме: нерідко у процесі професійного на вчання особистість переживає кризу iдентичностi, що стає основою її конфлiктностi. Чергування стабільних і критичних періодів взаємодії спеціаліста з професією та проходження ним професійної кризи не обхідні для переходу особистості на наступну стадію її професійного розвитку. Однак ступінь прояву, специфічний характер перебігу та наслідки переживання та проживання кризи мають відмітні варіації.