На сучасному етапі розвитку людства спостерігається трансформація соціально-економічних відносин і діяльності ключових суб’єктів національних економік в напрямі забезпечення сталого розвитку. Перед урядами провідних країн світу постала проблема забезпечення економічного зростання та підвищення рівня життя населення при недопущенні згубного впливу антропогенної діяльності на навколишнє природне середовище та добробут майбутніх поколінь. Одну із ключових ролей у сприянні сталому розвитку країни відіграє вища освіта. Метою статті є дослідження впливу вищої освіти на забезпечення сталого розвитку країни. В умовах розбудови сталої національної економіки система вищої освіти вже не може виконувати виключно роль передавача інформації та знань від професорів до студентів. Університети мають перетворюватись на генераторів знань, постачальників інноваційної продукції та технологій, суб’єктів трансферу знань та інформації. Автори доходять висновку, що реалізація потенціалу вищої освіти вимагає розвиненого законодавства та гарантій неухильного дотримання його норм усіма членами суспільства, а також потребує значних інвестицій в навчальну, виховну і дослідницьку діяльність університетів. Приток приватних інвестицій у систему вищої освіти дозволить підвищити ефективність університетської діяльності та забезпечить оперативний трансфер їх інноваційних результатів у реальний сектор національної економіки. Обсяги і динаміка фінансування вищої освіти та досліджень за рахунок коштів підприємницького сектору варіюють у різних країнах; це залежить від рівня і темпів економічного розвитку країни, інвестиційної та ділової активності бізнесу в країні, ступеню розвиненості партнерства університетів та бізнесу, наявністю у університетів досвіду комерціалізації дослідницьких результатів у реальному секторі економіки. У статті наголошено, що головний акцент має бути зроблений на поступове залучення всіх стейкхолдерів до вирішення проблем сталого розвитку та досягнення глобальних Цілей сталого розвитку.