Унаслідок розпочатого в Україні процесу оновлення адміністративного законодавства виникла нагальна потреба удосконалити й судову практику. В правозастосовній практиці адміністративних судів, на жаль, трапляються випадки порушення фундаментальних прав учас- ників процесу, пов’язаних із недопуском до правосуддя, зокрема у зв’язку із проявом зайвого формалізму. Автор намагається в своєму дослідженні проаналізувати нормативні вимоги до позовної заяви як основного об’єкту надмірного формалізму, приділяє увагу й судовій практиці з метою встановлення випадків надмірного формалізму задля удосконалення правовідносин у сфері адміністративного судочин- ства. Методологічну основу статті становить діалектичний метод пізнання, що засновується на матеріалістичній діалектиці з використан- ням таких загальнонаукових методів, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, аналогія, метод побудови гіпотез, та системно-структурний метод. Результатом дослідження є виявлені випадки допущення судами зайвого формалізму при застосуванні норм процесуального права. Практичне значення отриманих результатів полягає в недопущенні таких помилок правозастосвним органом в майбутньому. У результаті написання статті встановлено, що основними проявами зайвого формалізму є створення судом процесуаль- них перешкод в реалізації процесуальних норм учасниками справи, суворе трактування національним законодавством процесуального правила, повернення адміністративного позову з формальних підстав. Доведено, що надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви призводить до порушенням права на справедливий судовий захист. Рекомендовано уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. As a result of the process of updating administrative legislation launched in Ukraine, there is an urgent need to improve judicial practice. Unfortunately, in the law enforcement practice of administrative courts, there are cases of violation of the fundamental rights of participants in the process related to non-access to justice, in particular due to excessive formalism. The author tries to analyze the regulatory requirements for the statement of claim as the main object of excessive formalism, pays attention to case law in order to identify cases of excessive formalism to purpose improve legal relations in administrative proceeding. The methodological basis of the article is a dialectical method of cognition based on materialist dialectics using such general scientific methods as analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, concretization, concretization, analogy, method of hypotheses, and system-structural method. The result of the study is the identified cases of courts allowing excessive formalism in the application of procedural law. The practical significance of the results is to prevent such errors by law enforcement in the future. It is established that the main manifestations of excessive formalism are the creation by the court of procedural obstacles in the implementation of procedural norms by the participants in the case, strict interpretation of procedural rules by national legislation, return of administrative claims on formal grounds. It is proved that excessive formalism in resolving the issue of accepting a statement of claim leads to violations of the right to fair judicial protection. It is recommended to avoid overly formal treatment of legal requirements, as access to justice must be not only factual but also real.