Предметом дослідження статті є одна з нових форм зайнятості - фріланс, який набув широкого поширення в більшості країн і має великий потенціал розвитку в Україні. Тема дослідження визначена зростаючою актуальністю дослідження гнучких форм зайнятості за умов цифровізації економіки. Метою даного дослідження є визначення особливостей категорій «фрілансер» як суб'єкта ринку праці та «фріланс» як сучасна форма зайнятості. Проаналізовано позитивні і негативні сторони переходу працівника на фріланс у середовищі трансформації ринку праці. Виявлено найбільш популярні галузі діяльності фрілансерів в Україні та за кордоном. Важливим моментом є прийняття Верховною Радою України закону про фрілансерів, яким запроваджується нова особлива форма трудового договору з нефіксованим робочим часом. Ключовими положеннями нового закону для фрілансерів є: введення поняття “трудовий договір з нефіксованим робочим часом”; фіксується кількість базових годин для роботи, але їх кількість не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень; заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час; за відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі відрядними розцінками; мінімальна кількість годин для роботи на місяць за новим типом договору становить 32 години. Проблема впровадження такої форми зайнятості, як фріланс, досліджується вченими на протязі останнього десятиліття, проте зміни відбуваються кардинально і дуже швидко, тому і сьогодні ця тема залишається актуальною і потребує досліджень з метою удосконалення нових форм зайнятості на ринку праці.