Стаття присвячена проблемі максимального досягнення географічних цілей, які пов’язані зі всебічним розвитком підростаючого покоління. Під час педагогічного дослідження увагу приділено інтерактивному творчому навчанню та наочним засобам, актуальність яких зростає у зв’язку з сучасними тенденціями розвитку суспільства. Зокрема, інтерпретовані графічно-знакові моделі (ГЗМ), зважаючи на складність орієнтування у різноманітті їхніх різновидів. Вони, як ефективна потужна педагогічна категорія, варіюються від найпростіших графічних схем до складних творів мистецтва. Фокус застосування цих моделей пов’язаний із їх трактуванням не як звичайного набору графічних символів, а цілеспрямованого поєднання, яке базується на психологічних, педагогічних, естетичних й інших закономірностях та вимогах. У роботі наголошено на важливості географічних знань в умовах сучасної України та на графічному способі їх максимального засвоєння. Відповідно схарактеризовано поняття візуалізації як запоруки успішного уроку географії. У цьому контексті вона часто має перевагу над лінійним текстом, оскільки в основі її побудови лежать мнемонічні логічні принципи. Представлено власний поділ графічних візуалізацій географічної інформації у навчанні. У ході педагогічного експерименту було створено низку простих графічних наочностей некартографічного характеру, які об’єднані спільною тематикою вивчення степової природної зони в межах України. Як і будь-яка інша геосистема, вона характеризується природними компонентами, що розглядаються окремо і в комплексі. Такими засобами виявились схематичні малюнки, діаграми, поперечні профілі, таблиці. Особливу увагу приділено науковому, суспільно корисному (облік дерев) та креативному підходу у використанні й застосуванні ГЗМ.