Розглядається роман Юлії Крістевої Убивство у Візантії, у якому з позицій постструктуралізму деконструюється типово структуралістська провінційно-імперська модель світоустрою. Робиться припущення, що звернення до історії Візантії має певні автобіографічні підстави. У такий спосіб Крістева демонструє відносність понять центру й периферії в історичній перспективі: Візантія, Болгарія, Франція, США зрештою розчиняються в „глобальному селі”, який у романі втілений в образі Санта-Барбари. The article examines Julia Kristeva’s novel Murder in Byzantium, in which a typical structuralist provincial-imperial model of the world order is deconstructed from the standpoint of post-structuralism. It is assumed that the appeal to the history of Byzantium has certain autobiographical grounds. In this way, Kristeva demonstrates the relativity of the concepts of center and periphery in a historical perspective: Byzantium, Bulgaria, France, the United States eventually dissolve into the “global village”, which is embodied in the novel in the image of Santa Barbara.