У статті розглянуто питання про вплив і взаємозв'язок між педагогічною культурою викладача і формуванням здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців. Розглянуто питання про важливість цієї проблеми, яка полягає у такому: від якості підготовки фахівців залежить успішна робота підприємств, освітнього закладу, значення має також стан фізичного здоров’я фахівців. Під педагогічною культурою розуміють складову загальнолюдської культури, що поєднує історико-культурний педагогічний досвід та регулює сферу педагогічної взаємодії. Педагогічна культура є сферою практичної діяльності, яка включає накопичений досвід діяльності педагога, яка спрямована на удосконалення освітніх процесів, що також передбачають розвиток взаємин та наслідування культурних цінностей Доведено, що зв’язок між викладачем і студентом найкраще здійснюється в певному середовищі, яке створює викладач, зокрема в здоров’язбережувальному середовищі. Здоров’язбережувальне середовище визначено як складову освітнього середовища., яке набуває свого розвитку шляхом реалізації здоров’язбережувальних освітніх технологій. У такому середовищі формується здоров’язбережувальна компетентність фахівця. Під здоров’язбережувальною компетентністю розуміють інтегральну якість особистості, яка проявляється у її загальній здатності до здоров’язбережувальної діяльності і ґрунтується на інтеграції знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій особистості до збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я. Визначено, що забезпечити формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців може викладач, оскільки до складу структури його педагогічної культури входять такі компоненти: педагогічні знання; педагогічні почуття та мотиви; педагогічні переконання; організаторсько-педагогічні здібності; культура спілкування; педагогічний такт; фізична культура; культура здоров’я. Процес проводиться в здоров’язбережувальному середовищі.