Мета дослідження полягає в усвідомленні ефективності використання інформаційно-цифрових технологій при перекладі дипломатичних текстів. Відзначається потреба в нових носіях, трансляторах та засобах перекладу, які будуть затребувані за умов тотальної глобалізації та інформатизації нинішнього соціокультурного простору. Цифровізація продемонструвала доцільність її використання в дипломатичній активності в цілому, тому зрозуміло, що цей процес буде поширюватися на вузькоспеціалізовані кластери, зокрема й переклад дипломатичних текстів. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні використання загальнонаукових та науково-лінгвістичних методів, завдяки яким здійснено комплексне дослідження алгоритмів цифровізації в дипломатичному перекладі. Крім того, активно використовується науково-синергетичний підхід, який забезпечує взаємодію між цифровим, лінгвістичним, дипломатичним та культурно-історичним вимірами, що актуалізуються в науковій розвідці. Елементи новизни дослідження зосередженні на тлумаченні інформаційно-цифрових технологій в контексті їхнього залучення до процесу дипломатичного перекладу. Висновок. Отже, ІКТ-сегмент активно завойовує позиції в дипломатичній активності, повністю відповідаючи тенденціям сучасного соціокультурного розвитку. В практично-орієнтованому середовищі дипломатична перекладацька діяльність успішно використовує онлайн-ресурси для підвищення якості та доступності перекладених матеріалів.