Образні мотиваційні відношення у словотворчих процесах реалізують значний семантичний потенціал та впливають на системотворчі властивості образних дериватів ‒ їх здатність групуватися у словотвірні типи та лексико-словотвірні парадигми. Така особливість образної мотивації зумовлює парадигматичні словотвірні зв՚язки похідних одиниць з іменником-мотиватором. Тому образні відіменникові похідні утворення з образним компонентом змісту становлять чітко впорядковану сукупність дериватів, які можна згрупувати в лексико-словотвірні образні парадигми. Створення словника образних дериватів, а саме відображення їхніх системних зв՚язків у лексико-словотвірних образних парадигмах, є важливим для сучасної лексикографії з огляду на кілька аспектів. По-перше, реєстр іменників-мотиваторів та систематизованих у словнику образних дериватів (іменників, дієслів, прикметників та прислівників) засвідчить типовість словотвірних та мотиваційних моделей, притаманних для образної деривації в українській мові. По-друге, словник фіксуватиме цінну лінгвокультурну інформацію ‒ знання носіїв мови, їхній емоційний та пізнавальний досвід, ціннісні орієнтири; відображатиме мотиваційний простір іменників-мотиваторів. По-третє, словник фіксуватиме виявлення притаманних ознак світосприйняття українців через процеси словотвірної номінації, зокрема через вибір твірної бази та формування образно-мотиваційних зв’язків.