Мета статті полягає у розкритті ролі етнокультурного компонента у формуванні національної свідомості молодших школярів. Однією з найважливіших функцій школи на сьогоднішньому етапі є розвиток особистісного світу дитини шляхом опанування нею духовнопрактичним досвідом і культурою людства, виховання людини культури, здатної до самовизначення і продуктивної творчої діяльності для створення культурного середовища. Реалізація етнокультурної складової змісту шкільної освіти, яку забезпечує культурологічний підхід, відкриває учням простір для творчої і дослідницької діяльності, набуття ними ключових i предметних компетентностей. Доведено, що завданням вчителя і шкільної освіти є забезпечення передачі і донесення етнокультурних традицій попередніх поколінь сучасному, підтримка позитивних тенденції культурної взаємодії в умовах спільного проживання різних народів / національностей / етносів для збагачення і розвитку етнічних культур у складі національної культури. Наголошено, що етнокультурний компонент виступає ефективним засобом пробудження пізнавальної активності, самостійності, яскравої індивідуальності, естетичного розвитку молодших школярів, залучення їх до багатих скарбів матеріальної і духовної культури українського народу через засвоєння теоретичних знань та практичну участь у примноженні її здобутків. Він забезпечує засвоєння зразків і цінностей національної культури, культурно-історичного, соціального досвіду своєї держави, формування відчуття приналежності та поваги до рідного краю. Реалізація даного компоненту забезпечується через зміст підручників мовнолітературної освітньої галузі – «Українська мова» та «Читання», де представлені зразки художніх творів етнокультурного спрямування, оскільки українознавча тематика формує в учнів початкових класів українознавчу і загальнокультурну компетенцію.