Особливості прояву індукуючого впливу коньюктурних змін на актуалізацію тривожно-депресивних станів у пацієнтів хірургічного відділення
Abstract
Тривожні розлади у суспільстві за останні
роки стрімко зросли і стали надзвичайно поширеною нозологією, яка
спричинює дестабілізуючий вплив на якість життя людини та призводить до
виражених страждань. Хоча тривога є нормальною базовою емоцією, без якої
було б неможливим індивідуальне виживання, проте патологічно підвищена
тривожність може виникати не лише в разі тривожних розладів (ТР), але й за
більшості інших психічних чи соматичних захворювань. Будь-який пацієнт з
ознаками патологічно підвищеної тривожності потребує ретельного
психіатричного та соматичного оцінювання для виключення легеневих,
серцево-судинних, неврологічних або ендокринних патологій.
Вчені виділяють найпоширеніші типи тривожних розладів:
генералізований тривожний (ГТР) кваліфікується тривожним занепокоєнням,
надмірною неконтрольованою тривогою, напругою, погіршенні сну,
втомлюваністю, зниженням концентрації уваги та когнітивних функцій,
страхом щодо повсякденних подій і проблем; панічний розлад (ПР)
проявляється в неодноразових та раптових нападах тривоги, епізоди
сильного страху (панічні атаки), які швидко виникають моментально
досягаючи свого піку, проявляються симультанно з соматичними
симптомами – посиленим серцебиттям, задишкою, парастезії тахікардії,
тремору, ознобу, відчутті страху, онімінні, нудоті, запаморочені; соціальний
тривожний розлад або соціальна фобія (РСФ) проявляється в інтенсивному
страху пильної уваги інших людей, що призводить до уникання соціальних
ситуацій, спектр прояву соціальної фобії – від страху публічних виступів чи
знайомств з новими людьми до страху споживати їжу або напоїв серед
людей; сепараційна тривога (РСТ) характеризується надмірним та стійкім
занепокоєнням щодо несприятливих , які можуть статися з найважливішими
для пацієнта особами, або щодо їх можливої втрати. Тривожні розлади, які є
найпоширенішими психічними захворюваннями й характеризуються
послідовною коморбідністю, нині досить ефективно піддаються лікуванню,
5
наразі терапевтичними стратегіями першої лінії – когнітивно-поведінкова
психотерапія і медикаментозне лікування сучасними антидепресантами.
Тривожні розлади можуть проявлятися у контамінації між собою і в
однієї особи може спостерігатися декілька видів тривожних розладів або
поєднуватися з іншими психічними розладами, зазвичай депресивними. А
формування депресивних станів тригерується перманентним впливом
негативних чинників з якими людина не може впоратись. Депресія може
проявлятися як самостійна хвороба або контамінуватися з іншими
психічними захворюваннями.