У цьому дослідженні розглядається розвиток емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Мета дослідження полягає в тому, щоб вивчити теоретичні та практичні аспекти розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці. Заклади дошкільної освіти сьогодні зосереджуються на інтелектуальному розвитку, що порушує емоційні потреби дітей дошкільного віку. Крім того, у дітей розвивається емоційна байдужість, тобто вони не можуть відчувати або не реагувати на емоційні стани інших людей; пригнічення емоцій, яке розвивається у дітей через байдужість близьких. Це результат браку емоційного спілкування в сучасних батьківсько-дитячих стосунках. Узагальнено, емоційний інтелект дошкільників — це властивість особистості, яка відображає пізнавальну здатність дитини розуміти свої емоції та контролювати їх за допомогою когнітивної обробки емоцій. Це також допомагає дитині бути здоровою психологічно та успішно взаємодіяти з іншими людьми. Емоційний досвід дитини розширюється та збагачується, а її емоційне ставлення до себе, інших і навколишнього світу загалом формується в дошкільному віці. Ці зміни відображаються в особливостях емоційної поведінки дитини під час соціальної взаємодії та спілкування з іншими дітьми та дорослими. Питання передумов формування емоційного інтелекту дітей дошкільного віку також привертає увагу дослідників. Крім того, розкривається структура емоційного інтелекту. Зауважено, що емоційний інтелект розвивається в процесі життєдіяльності та досвіду дитини, наприклад, у родині, через гру, мистецтво, літературу, самоспостереження та рефлексію. Для кожного дошкільника має бути окремий маршрут. Важливо вибрати стратегію, яка працює найкраще з конкретною людиною. Автори визначили ефективні стратегії розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку.