Для того, щоб будь-яка організація досягла високих економічних результатів, працівники спрямовують свої зусилля на максималізацію прибутку, ігноруючи при цьому свій емоційний стан та формуючи завищені вимоги до себе. І як наслідок, працівники виснажуються та їх продуктивність праці знижується і більшість з них перестають отримувати задоволення від роботи. В науці цей стан пов’язується з професійним вигоранням – станом, спричиненим переживанням тривалого стресу на робочому місці, з яким працівнику не вдалося адекватно впоратися, що проявляється в психоемоційному та фізичному виснаженні, проявах байдужості та цинічного ставлення до клієнтів, скороченні працівником своїх професійних обов’язків внаслідок зменшення відчуття компетентності в роботі. Отже, явище професійного вигорання має досить потужний гальмівний і згубний вплив на професійний розвиток особистості. Ця проблема виникає у зв’язку із зростанням вимог до якості трудових ресурсів, а наслідок, працівники починають відчувати тиск, пов'язаний із збільшенням конкуренції на ринку праці. Адже нагромадження негативних емоцій, стресу та виснаження персоналу, напряму пов’язане із запобіганням плинності кадрів та спонукають керівників на вчасне реагування та вирішення цих проблем і як наслідок удосконалить управління компанією та персоналом, заощадить час та гроші. Тому потрібен моніторинг сучасних причин професійного вигорання працівників і розробки шляхів вирішення та запобігання цьому керівництва установою.