З огляду на сучасні стресогенні умови життя людини у соціумі, надзвичайно важливими стають такі складові психологічного комфорту, як розуміння людиною себе, своїх емоції, оволодіння способами управління емоційними проявами, здатність до розпізнавання власних емоційних станів та розуміння причин їх виникнення, навички контролювання та зміни емоції, відновлення життєвої рівноваги, підвищення продуктивності власної життєдіяльності, уміння допомагати собі та підтримувати інших в складних ситуаціях життя та справлятися зі стресом для уникнення його негативних наслідків. Усі перелічені умови можуть бути гармонійно забезпечені завдяки умінню людини керувати власними емоційними переживаннями, розуміти їх та причини їх виникнення у себе та інших, що дуже важливо для збереження психологічного здоров’я та розвитку стійкості до стресу. У цьому плані актуальним стає розгляд ролі емоційного інтелекту у цьому процесі. Власне емоційний інтелект (EI або EQ – «емоційний коефіцієнт») розглядається як здатність особи сприймати, інтерпретувати, демонструвати, контролювати, оцінювати та використовувати емоції для ефективного та конструктивного спілкування з іншими людьми. Здатність виражати і контролювати емоції є важливою, як і здатність розуміти, інтерпретувати і реагувати на емоції інших людей. Деякі експерти вважають, що емоційний інтелект важливіший за IQ для життєвого успіху. Усі структурні компоненти емоційного інтелекту взаємопов’язані і їхня тісна взаємозалежність сприяє ефективній міжособовій взаємодії. Зрозуміло, що розвинутий емоційний інтелект сприяє побудові успішної кар’єри, забезпечує продуктивність професійної діяльності, уміння працювати в команді і допомагає зберегти вмотивованість. А за таких умов може підвищуватися і стресостійкість людини. З огляду на вищезазначене, актуальність дослідження полягає в тому, що попри всі наявні дослідження на сьогодні не виявлено ступеня впливу рівня емоційного інтелекту на формування стресостійкості особи.