Проблема емоційного вигорання є надзвичайно гострою у наш час. Так як має травмуючий вплив на психіку особистості. З’являється необхідність дослідити її індивідуальні чинники та особливості небезпечної дії на життєдільність людини. Це питання є відкритим та актуальним, оскільки не існує базових психологічних технологій попередження виникнення емоційного вигорання. Розгляд цієї проблеми потребує значної уваги в педагогічній сфері, оскільки вчителі, викладачі різних рівнів освітніх закладів є у групі ризику. Наукові дослідження підтверджують значне збільшення кількості педагогів, які відчувають втрату енергії, почуваються емоційно виснаженими, нестриманими, тривожними, результатом чого стає низька продуктивність праці, невдоволення роботою, відсутність бажання її виконувати. З часом усе більше нарощується кількість симптомів і синдром емоційного вигорання набуває такої сили, що розповсюджується на життєдіяльність людини загалом. У загальному змісті під емоційним вигоранням розуміється процес втрати емоційної, когнітивної та фізичної енергії, симптомами якого є прояви втоми та психологічне виснаження. Поняття «емоційне вигорання» вперше було визначено лікарем-психіатром Г. Фрейденбергом. Подальше його вивчення здійснювалося психологами Маслач та Джексоном, які дали йому визначення – як емоційне спустошення. У подальшому зазначені вчені розробили індивідуальні стратегії боротьби з таки синдромом. На сучасному етапі зростає цікавість до цього феномену багатьох фахівців з різних галузей, а саме: психологів, педагогів, філософів, лікарів, соціологів тощо, Аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема емоційного вигорання досить часто зустрічається у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців. Існують дослідження Л.М. Карамушки, С.Д. Максименко, В.Є. Орел та ін., що присвячено змісту феномену емоційного вигорання. А розробка методів його діагностики належить належить В.В. Бойко, Н.Є. Водоп’яновій, С. Джексону, К. Маслачу, О.С. Старчековій та ін.). З психологічної точки зору феномен емоційного вигорання активно вивчається: через розкриття сутності стресових станів (вигорання є його наслідком), в рамках психології діяльності (є формою професійної деформації) та в екзистенційній психології (є станом фізичного та психічного виснаження, що виникає в результаті довготривалого перебування особистості в екстремальній ситуації, яка сприяє виникненню емоційного напруження. Професійне вигорання педагога трактується як наявність синдрому психологічного та фізичного виснаження, до проявів якого належать6 розвиток низької самооцінки, негативне ставлення до виконуваної роботи, втрата розуміння та співчуття до усіх учасників освітнього процесу, а найчастіше – до учнів. Об’єкт дослідження: психологічні особливості емоційного вигорання педагогів. Предмет дослідження: вплив організаційних факторів на прояв емоційне вигорання у педагогічних працівників. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та дослідити вплив організаційних факторів на емоційне вигорання педагогів.