Критичне мислення є невід’ємною частиною формування особистості та успішної адаптації до життя в інформаційному суспільстві. В умовах реформування освіти метою початкової освіти є розвиток у молодших школярів здатності критично мислити, добувати та застосовувати знання, приймати рішення. Критичне мислення дає змогу учням бачити проблеми, бути готовими до пошуку нестандартних рішень у досягненні поставленої мети, вміти піддавати рефлексії власну інтелектуальну діяльність, аналізувати дії, виявляти допущені помилки та виправляти їх. Встановлено, що розвиток критичного мислення в молодших школярів дає змогу отримати такі освітні результати: вміння працювати у різних галузях знань; здатність висловлювати власні думки усно і письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; формувати особисту позицію на основі осмислення різного досвіду, ідей та уявлень; вирішувати проблеми; відповідальність; вміння співпрацювати та працювати у групі. Узагальнено, що основними функціями критичного мислення молодших школярів є: регулятивна – вміння обдумано діяти та спрямовувати власні дії згідно з об’єктивними умовами; оцінна функція – оцінка власних і чужих суджень та дій; функція ініціації – пошук та виправленні пізнавальної суперечності; стимулююча функція – стимулювання потреби у нових знаннях, уміннях, а також висуванні нових гіпотез, інтерес до самостійних досліджень, способів вирішення завдань; корекційна функція – раціональний відбір необхідного матеріалу, пошуку інформації; прогнозуюча функція – орієнтування на майбутнє, перспективи; моделююча функція – створення моделі дій та результатів. Розглянуто деякі ефективні методики та прийоми розвитку критичного мислення молодших школярів: «Кошик ідей», «Виглядає як… Звучить як…», «Концептуальне колесо» або «Понятійне колесо», «Карта понять», Таблиця «Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався», «Мозковий штурм» або «Мозкова атака».