Стаття присвячена аналізу нормативного регулювання, спрямованого на забезпечення конституційного права людини на безпечне довкілля в умовах воєнного стану. Наголошено, що російська військова агресія проти України спричинила значну шкоду навколишньому природному середовищу, соціальній та виробничій інфраструктурі, рослинному та тваринному світу тощо. Вказано, що право людини на безпечне довкілля є центральним в системі екологічних прав та основою для формування всієї їх системи. Аналізоване право, серед іншого, включає право на відшкодування завданих збитків в повному обсязі. Відновлення порушеного права вимагає значних зусиль в умовах воєнного стану внаслідок російської агресії. Перші кроки в нормативному регулюванні вказаної проблеми вже зроблено, зокрема, прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану і у відбудовний період» та затверджено Методики розрахунку розмірів заподіяної шкоди по кожному із природних ресурсів. Ведеться робота і на міжнародному рівні – підписано угоду про створення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що започаткував майбутній міжнародний компенсаційний механізм, який покликаний відшкодувати збитки, завдані агресією РФ проти України та створений як юридична особа на початковий період терміном у три роки з можливістю продовження його функціонування. Значних зусиль у фіксації завданих збитків докладають громадяни України та неурядові організації. Зокрема, організації EcoAction та Environment People Law постійно збирають та публікують відповідні дані. Платформа EcoZagroza постійно публікує оцінки збитків, завданих екологічними злочинами, розраховані Державною екологічною інспекцією, виражені в українській валюті. Зроблено висновок, що правове регулювання права людини на безпечне довкілля та відшкодування збитків, завданих довкіллю, в повному обсязі, потребує подальшого вдосконалення та міжнародної співпраці.