Медіакомпетентність як засіб самоактуалізації молодого науковця
Abstract
На основі системного аналізу нормативно-правової бази з питань медіаосвіти та вдосконалення інфомедійної грамотності молодого науковця висвітлено роль і значення медікомпетентності у практичній діяльності молодого науковця в контексті глобальної цифровізації та інформатизації суспільства. Доведено, що в умовах бурхливого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій вкрай важливим є вміння критично сприймати, аналізувати й оцінювати інформацію для здійснення наукових досліджень та власного саморозвитку. Встановлено, що медіакомпетентність дозволяє сучасній людині приймати обґрунтовані рішення, менше залежати від деструктивних впливів, краще розуміти межу між реальністю та медійною картиною світу, між фактом та маніпуляцією, тобто залишатися собою і змагатися за власні цінності. З’ясовано, що для успішної діяльності у молодих дослідників мають бути сформовані навички цифрової грамотності: технічні, керування інформацією, комунікативні та професійна етика. Саме комплекс таких навичок сприятиме професійному розвитку молодих науковців, забезпечить ефективність їх наукового пошуку. Крім того медіакомпетентний науковець повинен уміти ефективно виражати свої ідеї через різні медіаформи, включаючи наукові статті, презентації, відео та соціальні медіа. У процесі дослідження встановлено, що професійне зростання молодого науковця неможливе без таких якостей, як: структурованість, вибірковість, відносність дуальність синергійність, акумулятивність, мультифункціональність. Комплекс умінь і навичок з онлайн-інструментами формує особистий імідж молодого науковця у науковому світі, який реалізується через публікаційну активність, кількість цитувань, комунікацію та співпрацю з вітчизняними й зарубіжними колегами, державну підтримка та грантове забезпечення наукових досліджень тощо.