Висвітлено чинники, які призвели до загострення єврейського питання в Російській імперії у 1914 –на початку 1917 років. Доведено, що, незважаючи на певні поступки російським євреям, зокрема, на часткове скасування смуги постійної осілості євреїв у серпні 1915 р., повністю вирішити єврейське питання самодержавство не наважилося. Серед багатьох причин, які заважали російським урядовцям надати євреям безумовну рівноправність, на думку автора, були звинувачення у нелояльності та революційній активності єврейського населення. Останній чинник, з точки зору автора, виявився ключовим у підозрілому або негативному ставленні російських державних, політичних і громадських діячів до всіх євреїв загалом.